Обов’язковим елементом інтер’єру санвузла, ванної кімнати або туалету стає меблі. Виробники пропонують найрізноманітніші моделі, тому вибрати підходящий варіант не представляє складності. Однак при покупці меблів для ванної кімнати потрібно знати, з яких матеріалів вона зроблена, щоб річ довгі роки зберігала свій привабливий вигляд і повну функціональність.
Меблі для ванної кімнати цілодобово знаходиться в умовах високої вологості, яка сприяє швидкій деформації, тому натуральні матеріали для виготовлення повинні бути особливо міцними. Найчастіше використовуються: дуб, бук, модрина.
У ванних кімнатах часто встановлюють скляні душові кабіни. Для того, щоб ущільнити скло використовують уплотнители. Купити такі уплотнители для душевых кабин можна на сайті компанії ГлассМТех, http://glass-m-tech.com.ua/ushh%D1%96lnjuvach%D1%96-dushovih-kab%D1%96n. Уплотнителя душевих кабін випускаються з ПВХ пластику і запобігають протіканням.
Бук — деревина цієї породи застосовується для виготовлення меблів, отримання оздоблювальних матеріалів. До переваг належать:
- природний малюнок, за рахунок якого вироби набувають унікального вид;
- підвищена міцність;
- приємні природні тони, що дозволяють створити затишок в приміщенні.
- Головний недолік бука — занадто велика вартість.
Дуб — його деревина використовується для виробництва меблів вже не перше століття. Основні плюси:
- не розбухає через високу міцності породи, не вбирає воду;
- не схильний до гниття, появи грибка;
- не деформується з часом;
- має антисептичні властивості.
Щоб зберегти меблі з дуба, її додатково покривають лаком і речовинами, що перешкоджають виникненню грибка. Також для виробництва виробів для ванної кімнати використовують тик, іроко, мербау або палісандр.
ЛДСП — матеріал, що виготовляється з деревної тирси і стружок, скріплених між собою смолами формальдегідів. В якості захисного покриття служить ламінація паперово-смоляний плівкою. Переваги ЛДСП:
великий асортимент кольорів і фактур;
стійкість до механічних і термічних пошкоджень;
хороша фіксація кріпильних елементів;
невисока ціна.
МДФ — плити з методики виробництва схожа з ЛДСП. Однак при отриманні плит МДФ в стружку додавати не формальдегідні смоли, а полімери (лігнін) і парафін, тому шкідливих парів такі меблі не виділяє. На наступному етапі сировину проходить гарячий прес, а торці закривають ПВХ-профілем. На лицьову поверхню наносять лак, акрил, шпонированное покриття, матовий, глянсовий або фактурний ламінат. Тільки МДФ підходить для виготовлення меблів з опуклими формами.